Які різні людські долі…Один живе на землі довге життя, та, відходячи у вічність, не лишає по собі ніякої згадки. Життя ж іншого коротке, але променисте, схоже на спалах яскравої зірки, сяйво якої, навіть після смерті, випромінюється ще багато років, відображаючись у пам'яті людській добрими справами, які людина лишає по собі…

Микола Федорович Антонов…В архівних джерелах знаходяться скудні рядки, що зазначають дати його народження та засвідчують відомості про приналежність його до дворянства.

Він – місцевий поміщик. Народився 9 (22) жовтня 1790 року. По чину - колезький асесор, що відповідає сучасному званню майора. За посадою -радник. Його дружина – Клеопатра – по смерті чоловіка продовжила його добрі починання. Помер поміщик у віці 65 років – 6 (19) січня 1855 року, але справа, залишена ним по собі, дійшла до наших днів.

Угроїдський храм на честь пророка Божого Ілії – окраса селища і тиха гавань стомленому життєвими бурями серцю, з'явився тут милостю Божою саме з доброї волі та на особистий кошт Миколи Федоровича Антонова. Пізніше, Клеопатра збудувала кам’яну огорожу навколо храму.

В архівному фонді Харківська духовна консисторія у кліровій відомості Іллінської церкви с. Угроїди Охтирського повіту Харківської губернії за 1858 рік вказано: «Церковь построєна 1847 года, тщанием помещика коллежского асессора Антонова. Зданием каменная, в одном корпусе с колокольнею…Имеется билет, данный из Московской сохранной казны от 23 числа июня 1855 года за № 46527 на сумму тисячу рублей серебром, который капитал взнесен в оную казну по духовному завещанию помещика села Угроид коллежского ассесора Николая Федоровича Антонова на вечные времена с тем, чтобы священно – и церковнослужители села Угроид Ильинской церкви ежегодно пользовались процентами с того капитала и в вознаграждение за то, чинили бы поминовение по души его при каждом богослуждении и в день приставления его, Антонова, в 6-й день января отправляли пинихиды…».

В тому ж архівному фонді знаходимо й інший документ – метричну книгу Пророко-Іллінської церкви с. Угроїди, де є запис про смерть Антонова. Цей запис відкрив рахунок померлих в Угроїдах у 1855 році. Запис № 1 про смерть Миколи Федоровича: помер 6 січня 1855 року, похований 9 січня 1855 року. Причина смерті – натурально. Чин відспівування проведений священиком Петром Іваницьким. Похований у церкві. Саме про це і свідчить надпис у притворі храму, який зберігся до наших днів.

…1917 рік поставив жирну крапку в системі і традиціях того часу. Фінансовий механізм перестав існувати, заповідані Антоновим кошти знайшли якесь зовсім інше призначення, а про його заповіт довгі роки знали лише стіни архівних споруд.

…У 2017 році Іллінський храм відзначив свій 170 річний ювілей. Поминання душі засновника храму Миколи Федоровича Антонова здійснюється за кожним богослужінням. Через 100 повних років, у 2017 році, відновлюючи історичну справедливість громада взяла на себе християнський обов’язок відправляти кожного 6 (19) січня – в день смерті Антонова – панахиди. Першу панахиду було відправлено у січні 2017 року.

У 2018 році силами громади та за кошти небайдужих людей на подвір'ї Іллінського харму був встановлений пам'ятник засновнику.

Панахиду по Миколі Федоровичу Антонову буде відслужено у храмі у п'ятницю, 18 січня, о 13.30 год. У суботу, 19 січня, у день його смерті об 11.00 год. – літію біля пам'ятника.

…Бо є наша пам’ять, і велика вдячність за його труди. Вдячність за цей храм, який є частиною життя кожного, хто з любов’ю і вірою переступає його поріг.