Миссионерство и просветительство

Главная » Миссионерство » Статьи

З вірою й любов’ю для майбутніх поколінь
20.10.2012, 12:40

З особливою радістю зустріли свято Покрови Пресвятої Богородиці прихожани Іллінського храму, що в селищі Угроїди. Цього дня після ґрунтовних внутрішніх ремонтних робіт, які тривали більше чотирьох місяців, Храм знову відчинив свої двері. Та щоб відчути це піднесення, з яким прихожани прийшли до Храму, треба дізнатися про все спочатку.

Під’їжджаючи до селища Угроїди, перше, що з'являється на горизонті та ще здалеку привертає увагу подорожуючого - купол та дзвіниця місцевої церкви. Це Пророко-Іллінський храм - православна святиня, яка дісталася угроїдцям в спадок від пращурів ще 165 років тому. Збудований він був у 1847 році місцевим поміщиком колезьким асесором Миколою Антоновим, про що і сьогодні свідчить напис коло входу. Розташувався Храм далеко від основної дороги та центру селища, в частині Угроїд, яка в народі йменується «совхозом», тому на Богослужінні випадкові перехожі досить рідкі гості.

…165 років – це порівняно невеликий відрізок історії, протягом якого встигає змінитись лише два покоління, для будівлі ж – це вважається порівняно молодий вік. Але для Іллінського храму ці роки виявились цілою епохою, за якої він став свідком цілої низки подій...

Переживаючи період встановлення радянської влади, храм докорінно змінив своє призначення. В 1930 році його було закрито, а в 1933 році за рішенням місцевої влади його було «реорганізовано» в сільський клуб і в цій своїй «новій» іпостасі він існував до 1942 року.

Взявши за девіз відомий вислів «Руйнувати – не будувати», до реорганізації храму в клуб нова влада поставилась з особливою «серйозністю»: зруйнували купол та дзвіницю, зняли дзвони. За переказами очевидців, один із дзвонів був дуже великий і мав надзвичайно гучний і незрівнянно мелодійний звук, який було чути не лише в Угроїдах, а і в навколишніх селах. Чарівність і краса цього передзвону і досі згадується прихожанами. Падаючи з дзвіниці, дзвін вгруз в землю на півметрову глибину. Але це не зупинило руйнівників, вони завзято витягли дзвін двома паровицями коней і знищили.

Дбаючи про повноцінне «культурне» життя місцевих жителів, потрудилися руйнівники і в самому храмі: іконостас розламали, у вівтарі влаштували екран для демонстрації кінофільмів, а в основній частині храму, де звичайно стояли парафіяни під час служби, створили кінозал, де розмістили стільці для глядачів. Щоб не лишилось жодної згадки про попереднє призначення будівлі, розписи і ікони на стінах були старанно забілені вапном. «Реорганізація» храму в клуб тривала зовсім небагато часу, а от на відновлення зруйнованого пішов не один десяток років.

Своє «друге» життя як православна святиня Угроїдський Пророко-Іллінський храм розпочав у 1942 році. Але повернувся він у своє первозданне призначення без купола, без дзвіниці і з понівеченими розписами. З того часу і донині вже протягом 70 років храм продовжує своє відновлення.

За цей час йому таки таланило на небайдужих людей. В 50-х роках було зроблено внутрішній косметичний ремонт храму, а щоб будівля набула вигляду церкви, на даху замість купола було змайстроване примітивне спорудження, до якого було прикріплено хрест. В такому вигляді храм існував до 2003 року. 

Храм у 60-і роки




Храм сьогодні


В 2003 році, здавалося, було зроблено неможливе – дякуючи волі Божій, наполегливості церковного причту та добрій душі небайдужих людей, на даху храму з'явився купол, а пізніше, в 2005 році, було збудовано дзвіницю. Також, був зроблений зовнішній ремонт приміщення, замінено огорожу. Рік за роком, крок за кроком церква продовжувала своє відновлення. 


Через декілька років – в 2010 році на території храму виріс малий храм, який був освячений на честь Святих новомучеників та сповідників віри у 20 сторіччі за Христа постраждалих. В малому храмі, окрім власне храмового приміщення, розміщується два класи, де проводяться заняття дитячої духовно-просвітницької школи. В малому Храмі

Також в храмі є своя бібліотека та відеотека фільмів на православну тематику. В неділю після Богослужіння прихожанам пропонується спільний перегляд фільмів.

В цьому році угроїдці наважилися розпочати капітальний внутрішній ремонт основного храмового приміщення. А дякуючи малому храму, в період проведення ремонтних робіт Богослужіння не припинялися.

«Про капітальний внутрішній ремонт я мріяв ціле десятиліття. Але для мене було надзвичайно складно наважитись на початок цієї роботи. Бо поряд з проведенням ремонту необхідно витримати і стиль храму, а головне, не зруйнувати його накопичений за століття молитовний дух. В моєму розумінні внутрішній ремонт храму – це як операція на серці для людини. Адже мова йде про вівтар, а це святіше-святого», - говорить настоятель храму отець Сергій. – «Але, наважившись на початок роботи, в цьому році ми планували відремонтувати вівтарну і купольну частини храму. Об'єм робіт був досить великим і складним для виконання, потребував спеціальної фахової підготовки і, звісно, коштів. У нас не було ні першого, ні останнього. Але з Божою допомогою, та дякуючи небайдужим людям, те що планували, ми зробили. Решту робіт, якщо Господь благословить, зробимо в наступному році.»

14 жовтня на Свято Покрова Пресвятої Богородиці Богослужіння відбувалося в оновленому храмі.

Думаю, що кожен, хто днями встиг побувати в Іллінському храмі, залишився під великим враженням. Купольна частина уособлює небо, по якому розсипані зірки, та рівненьким рядочком вишикувались херувими. В будівлі заввишки більше шістнадцяти метрів повністю перештукатурені всі стіни, відреставровані розписи, але навіть не це є головним. Простому перехожому, який вперше потрапив до храму, важко усвідомити і зважити весь об'єм і всю складність виконаної роботи. Але, зайшовши, кожен відчує на собі особливий дух віри і любові, яким випромінюють стіни храму. А коли дізнаєшся, що все це зроблено руками самих прихожан на чолі з настоятелем храму, то душу переповнює відчуття особливої радості за те, що в наш жорстокий час брехні, насильства і жадоби до грошей зустрічаються люди щирі, чисті душею, які здатні дбати не лише про задоволення своїх потреб, а навпаки, не шкодуючи власних сил, часу, коштів трудяться, щоб продовжити життя храму та зберегти цю православну історичну святиню для майбутніх поколінь.

Категория: Статьи | Добавил: ЧеКа
Просмотров: 608 | Загрузок: 0 | Рейтинг: 0.0/0
Всего комментариев: 0
Добавлять комментарии могут только зарегистрированные пользователи.
[ Регистрация | Вход ]
Четверг, 11.08.2022, 05:29
Приветствую Вас Гость

Форма входа

Категории раздела

Расписание работы церковных школ [2]
Статьи [25]

Календарь

25 февраля 2022 г. (12 февраля ст.ст.),пятница

Седмица мясопустная.

День постный. Разрешается рыба.

Иверской (икона) иконы Божией Матери. Свт. Мелетия (икона), архиеп. Антиохийского. Свт. Алексия (икона), митр. Московского и всея России, чудотворца. Свт. Мелетия, архиеп. Харьковского. Прп. Марии, именовавшейся Марином, и отца ее Евгения. Свт. Антония, Патриарха Константинопольского. Прп. Мелетия Ипсенийского. Утр. - Богородицы: Лк., 4 зач., I, 39-49, 56, или свт.: Ин., 36 зач., X, 9-16 . Лит. - 2 Ин., 75 зач., I, 1-13. Мк., 68 зач., XV, 22, 25, 33-41. Богородицы: Флп., 240 зач., II, 5-11. Лк., 54 зач., X, 38-42; XI, 27-28. Свт.: Евр., 335 зач., XIII, 17-21. Лк., 24 зач., VI, 17-23 .

Друзья сайта

  • Українська православна церква
  • Портал Православная Сумщина
  • Православная Сумщина (архив)
  • Официальный сайт Троицкого архиерейского собора г.Сумы
  • Встреча с Православием
  • Монастыри и храмы Украинской православной церкви
  • Хустская епархия
  • Православное общество "Азбука веры"
  • Статистика


    Онлайн всего: 1
    Гостей: 1
    Пользователей: 0

    Поиск