«Я прошу у Бога здоров'я моїм рідним і близьким»

Про що ти просиш Бога у своїх молитвах?

Я прошу у Бога здоров'я моїм рідним і близьким, - не задумуючись відповідає Даниїл, і в його голосі починає звучати не дитяча твердість.

Даниїлу Сопаленку лише одинадцять років, майже п'ять з яких він є послушником олтаря Іллінського храму.

Як ти проводиш дні посту? – цікавлюсь далі.

В піст треба обмежити себе в тому, що ти найбільше любиш, - з дорослою розсудливістю продовжує мій юний співрозмовник, - я не їм солодощів, не дивлюсь телевізор, читаю духовну літературу і молюся.

…Мимоволі починаю пригадувати себе в такому віці, і з соромом розумію, що у дитинстві мені мислилось зовсім інакше. Знаходжу виправдання, що моє дитинство таки було атеїстичним і не те що про піст, про храм навіть мова не йшла. Але ж зараз, коли двері храмів широко відкриті, поряд з Данею багато його однолітків живуть собі безтурботним розкутим, не знаючим ніяких обмежень життям і це їх аж ніяк не пригнічує…

А які в тебе були відчуття, коли ти вперше переступив поріг олтаря? – запитую у Дані. …Він на хвильку задумався і його очі наповнились особливим блиском, навіть зараз, через пройдені роки, здалося, що в них віддзеркалилась вся гама пережитих в той момент почуттів… опанувавши себе, ледь пошепки відповідає: - Я не можу цього передати простими словами…

…Народився Даниїл 18 грудня 2002 року в Харкові. «В Харкові я відвідував храм зі своєю бабусею, вона у нас віруюча, і мене молитися навчила», - ділиться Даня.

Коли йому виповнилось п'ять, родина переїхала в Угроїди і поселилася поряд з храмом. Та не лише це стало початком його серйозного духовного шляху. Свій перший прихід до Іллінського храму він пов'язує з Хрещенням свого меншого братика Тараса. «Вперше я прийшов до Іллінського храму, коли хрестили мого брата. Мені тут дуже сподобалось і я вирішив, що ходитиму до церкви на богослужіння», - розповідає Даня.  

Сказано – зроблено! Відвідування богослужінь п'ятирічною дитиною без супроводу дорослих викликало у прихожан Іллінського храму жваву зацікавленість. Даня приходив задовго до початку служби, завжди святково одягнений, займав своє місце в храмі і благоговійно молився від початку і до кінця.

Зрозуміла річ, що це не пройшло повз пильного погляду настоятеля. Отець Сергій запросив його бути послушником у храмі, і вже в шість років хлопчик вперше переступив поріг в Святая Святих.

Він комунікабельний, розумний, товариський, у нього багато друзів, він любить рибалити, грати в теніс і ганяти в м'яча, та це не перешкоджає йому не ображати дівчаток, не вживати поганих слів, говорити тільки правду і бути вірними даному слову.

В Іллінському храмі Даню знають як сумлінного послушника, дисциплінованого і наполегливого учня духовної школи.

Він завжди пунктуальний, дуже відповідальний, справедливий до інших і вимогливий до себе, не перестає самовдосконалюватись, багато читає духовної літератури. 

Даня не лише знає, а й наслідує у своєму житті Заповіді Божі, він намагається жити, як цього вчить православна церква, своєю поведінкою даючи одноліткам приклад віри і благочестя.