30 листопада – святителя Григорія чудотворця - Єпископа Неокесарійського – храмове свято в Тур'янській православній громаді.
Початок формування громади припадає на 2005 рік, офіційне своє існування вона почала у 2006 році.
Храм знаходиться у пристосованому приміщенні, кількість постійних прихожан – до 10 чоловік.
Настоятель храму – протоієрей Сергій Зеленський.
Староста – Тетяна Вікторівна Завалій.
Історія
Важко уявити теперішньому поколінню місцевих мешканців села, як виглядав у Тур'ї храм. Лишилась про нього лише згадка та деякі архівні відомості, в яких знаходимо: «Григор'ївська церква с. Тур'я збудована у 1773 році поміщиком Михайлом Кондратьевим; дерев'яна, однопрестольна; від Харкова 130 верст, найближчий пошта-телеграф ст. с. Краснопілля 15 верст. Землі садибної 2 десятини, пашні – 33 десятини. Прихожан чол. – 491, жін. – 496. Притча по штату передбачено: священик і псаломщик. Жалування свящ.- 294 р., псаломщ. – 98 р. Приміщення для причту церковне. Церковно-приходська школа і земська. На приходському обслуговуванні хутори Мар'їно – 4 версти, і Огородній – ½ версти. Священик – Іоанн Заводовський, 22 р. Закінчив духовну семінарію по 2 розр. на даному місці з 1903 року. Псаломщик Григорій Васильківський, 35 р. З 1 кл. духовного училища. Псаломщик з 1887 р. і на даному місці з 1903 року. Церковний староста Феофан Серебрянський з 1901 року».
Визначним є те, що в церковно-парафіяльній школі, яка існувала при Тур'янському храмі, в 1793-1794 рр. здобував початкову освіту майбутній відомий актор Михайло Семенович Щепкін.
За переказами місцевих мешканців, знаходилась церква в центрі села і була його окрасою. Пам'ятають старожили і те, як храм руйнували. Закрили його у 1928 році, знищили – на початку 30-х років, а на його місці збудували магазини. Говорять, що коли закладали фундамент магазинів, розкопали якісь могили, ймовірно, колишніх служителів церкви…А ще в спадок від пращурів лишився житловий будинок, який знаходиться біля тих же магазинів, старожили стверджують, що колись він належав до церковного двору...
Створення Тур'янської православної громади
2005 рік приніс Українській Церкві випробування на твердість Віри. Під дією зміни державної влади загострювалось протистояння між Канонічною УПЦ і церквою так званого Київського патріархату, що негативно відобразилось на установленому ритмі життя і в провінційних приходах. Ейфорія помаранчевої революції внесла дух нездорового націоналізму й владним порядком вимагала відкриття самозваних церков. В той час в районному центрі вже була зареєстрована громада Київського патріархату. Саме це підштовхнуло громаду Іллінської церкви проводити роз'яснювальну роботу не лише серед місцевого населення, а й у сусідніх селах Тур'ї і Наумівці, що на той час географічно відносились до Угроїдської церковної парафії.
Тому кінець 2005 року вважається початком молитовного ходу в Тур'янській громаді. За ініціативи благочинного Краснопільського церковного округу прот. Іоанна Дубляка, наприкінці листопада 2005 року в Тур'ї були проведені збори, на яких небайдужі жителі села прийняли рішення про заснування місцевої православної громади. Збори обрали актив, що взяв на себе відповідальність за пошук храмового приміщення та оформлення необхідної документації.
Перше богослужіння відбулося тут вже 19 грудня 2005 року на Свт. Миколая просто неба, бо храмового приміщення тоді ще не було, але у людей було головне – велике бажання і молитовний дух.
На початку 2006 року було знайдене приміщення для майбутнього храму, ним став той же житловий будинок біля магазинів, який свого часу відносився до церковного двору. Спільними зусиллями жителів села та місцевої агрофірми приміщення було викуплене для подальшого переобладнання в церковну споруду.
За рік громада отримала офіційний статус і відзначила своє перше престольне свято 30 листопада 2006 року у нововідкритому храмі.
У березні 2007 року на храм був виписаний святий антимінс, що дало право для повноцінного звершення богослужінь.
Богослужебна та просвітницька діяльність
Як і у сусідній Наумівській, у Тур'янській православній громаді згодом сформувався подібний богослужебний ритм, склалися власні традиції.
Святкове богослужіння на храмове свято традиційно завершується хресною ходою по центру села та спільною трапезою.
Не рідше одного разу в місяць в храмі звершується Божественна Літургія, в поминальні дні служиться панахида.
Не залишаються прихожани храму без уваги і на Різдвяні свята, на Свято Воскресіння Христового, Богоявлення та Преображення Господнього.
Поряд з цим, в недільні дні, коли немає богослужіння, єдиновірні брати і сестри, присвячуючи цей день Господу, збираються в храмі для спільної молитви, разом читають Євангеліє, Закон Божий, Акафісти та часи.
Хоча дитячої церковної школи при храмі немає, але в початкових класах Тур'янського НВК викладається факультативний курс «Християнська етика в православній культурі». Поряд з тематичними заняттями діти відвідують богослужіння, готують для прихожан храму святкові виступи на Різдво та Воскресіння Христове.
Прихожани храму
За своєю чисельністю Тур'янська православна громада невеличка, нараховує вона до 10 чоловік постійних прихожан, але зібралися тут люди дійсно небайдужі.
Свого часу у витоків створення православної громади стала Надія Василівна Котлярова (нині покійна), саме її у 2005 році було обрано старостою храму і на її жіночі плечі лягли всі турботи по упорядкуванню храмового приміщення.
Надії Василівні швидко вдалося згуртувати навколо себе коло однодумів і зовсім скоро житлове приміщення набуло подоби храму, стіни оздобили вишиті рушники, передані для церкви місцевою рукодільницею Галиною Олексіївною Лоцман, спільними зусиллями упорядкували територію.
Серед тих, що нині є фундаментом Тур'янської православної громади, утримують в порядку та чистоті храм та його територію, ведуть просвітницьку діяльність хотілося б окремо відмітити Тетяну Вікторівну Завалій (старосту храму з 2014 року), Віру Прокопівну Жижиль, Надію Олексіївну Дігтярьову, Галину Олексіївну Лоцман, Віру Устимівну Галеженко, Любов Дмитрівну Плохуту.
Кожен має тут коло своїх обов'язків, але всі вони об'єднані воєдино вірою й любов'ю до Бога.
