21 листопада – Собор Архистратига Михаїла – храмове свято в сусідній з Іллінською, Наумівській православній громаді.

Початок формування громади припадає на 2005 рік, офіційне своє існування вона почала у 2006 році.

Храм знаходиться у пристосованому приміщенні, кількість постійних прихожан храму – близько 20 чоловік.

Настоятель храму – протоієрей Сергій Зеленський.

Староста – Раїса Федорівна Заїка.

Історія

Ще не зник з пам'яті корінних наумівчан хутір Виселок, хоча нині про нього лишилась тільки згадка та до десятка хат, що територіально відносяться в Наумівці до вулиць І.Франка та Коменданта.

Запитаєте, до чого тут Виселок? Справа в тім, що в дореволюційні часи хутори Виселок і Наумівка межували і були однією територіальною громадою та відносились до Тимофіївської сільської ради (нині Тимофіївка це частина Осоївської сільської ради). Хоча хуторами назвати їх було важко, бо це були окремі поселення, але з спільними православними традиціями та досить розвиненою для того часу інфраструктурою.

В Тимофіївці, як в центральній садибі сільської ради, був храм, освячений на честь Архистратига Михаїла. Хутори Наумівка і Виселок окремих храмів не мали, а відносились до Тимофіївської православної парафії. Тому, розділені географічно, хутори були об'єднані традицією спільного храмового свята - Собору Архистратига Михаїла, яке в Тимофіївці святкували в день свята – 21 листопада, а у Наумівці і Вислеку - чомусь, 22 листопада.

В наш час про колишній Тимофіївський храм не лишилося навіть згадки, Наумівка й Виселок об'єдналися воєдино і стали частиною  Угроїдської селищної ради, але традицію відзначення тут храмового свята на честь Собору Архистратига Михаїла місцеві мешканці зберегли до наших днів.

Тому, коли у двохтисячних роках у Наумівці почала формуватись окрема православна громада, на честь кого буде освячено майбутній храм питань не виникало.

Створення Наумівської православної громади

2005 рік приніс Українській Церкві випробування на твердість Віри. Під дією зміни державної влади загострювалось протистояння між Канонічною УПЦ і церквою так званого Київського патріархату, що негативно відобразилось на установленому ритмі життя і в провінційних приходах. Ейфорія помаранчевої революції внесла дух нездорового націоналізму й владним порядком вимагала відкриття самозваних церков. В той час в районному центрі вже була зареєстрована громада Київського патріархату. Саме це підштовхнуло громаду Іллінської церкви проводити роз'яснювальну роботу не лише серед місцевого населення, а й у сусідніх селах Тур'ї і Наумівці, що на той час географічно відносились до Угроїдської церковної парафії. 

Саме тому кінець 2005 року вважається початком молитовного ходу в Наумівській громаді.  Храмового приміщення на той час вона ще не мала, але у людей було головне – велике бажання і молитовний дух. 2 грудня 2005 року на зборах небайдужих жителів села Наумівки було прийняте рішення створити окрему православну громаду. Також збори обрали актив, що взяв на себе відповідальність за пошук храмового приміщення та оформлення необхідної документації. І вже на Різдвяні свята 2006 року наумівчани молилися в своєму селі.

За рік громада отримала офіційний статус і відзначила 21 листопада  2006 року – своє перше храмове свято у нововідкритому храмі.

В березні 2007 року на храм був виписаний святий антимінс, а 13 липня 2007 року Наумівський храм було освячено на честь Архистратига Михаїла. Чин великого освячення храму здійснив владика Марк (Петровцій), Архієпископ Сумський і Охтирський. Також архієрейським чином було освячено Престол, з вкладенням у нього частки мощів священномученика Володимира, Митрополита Київського і Галицького.

Богослужебна та просвітницька діяльність

З часом у Наумівській православній громаді унормувався певний богослужебний ритм та склалися власні традиції.

 Святкове богослужіння на храмове свято традиційно завершується спільною трапезою.

Не рідше одного разу в місяць в храмі звершується Божественна Літургія.

Напередодні двунадесятих свят служиться вечірня, в поминальні дні – панахида.

Не залишаються прихожани храму без уваги і на Різдвяні свята, Богоявлення, на Свято Воскресіння Христового та Преображення Господнього.

Поряд з цим, в недільні дні, коли немає богослужіння, єдиновірні брати і сестри, присвячуючи цей день Господу, збираються в храмі для спільної молитви, разом читають Євангеліє, Закон Божий, Акафісти та часи.

При храмі діє дитяча церковна школа. Традиційно вихованці школи радують прихожан святковими виступами на Різдво та Воскресіння Христове.

 

Прихожани храму

Православна громада – це, в першу чергу, люди. Вони є і її базисом, і рушійною силою, та головне їх призначення – нести в світ слово Боже та прикладом власної віри і благочестя формувати у інших взірець поведінки справжнього православного християнина.

З людьми Наумівській громаді поталанило. Тут зібралися дійсно небайдужі єдиновірні брати і сестри, які своєю кропіткою працею щоденно підтверджують високе звання християнина.

Нараховує громада порядку 20 чоловік постійних прихожан, що стояли у витоків відкриття у Наумівці храму, займались його упорядкуванням, а нині дбають про храм, утримують в порядку та чистоті його територію, ведуть просвітницьку діяльність. Серед тих, чию працю во славу Божу хотілося б відмітити окремо - Михайло Степанович Криванич, Раїса Федорівна Заїка, Ольга Михайлівна Рашевська, Любов Павлівна Степаненко, Любов Митрофанівна Свинаренко та інші.

Кожен має тут коло своїх обов'язків, але всі вони об'єднані воєдино вірою й любов'ю до Бога.