Ну як можна сидіти в приміщенні, коли іскристий сніг виблискує на сонці різнобарвними діамантами, морозець вдало фарбує в червоний колір носики і щічки, а кришталева чистота повітря насичена такою зимовою свіжістю, що вдихаючи його, ніби наповнюєшся цією неперевершеною цілющою свіжою чистотою … Природа ніби манить у своє лоно!  Тому, як тільки землю притрусило сніжком, духовно-просвітницька школа Іллінського храму тут же вирушила з санчатами на штурм місцевих пагорбів.

Катання на санчатах – зимова розвага школярів церковної школи, що стає доброю традицією, започаткованою ще минулого року.

…Хто на санчатах, хто на клейонці, а  хто користуючись підборами своїх черевиків - діти наввипередки злітали з гірок, щораз підкорюючи все вищі вершини та встановлюючи нові й нові  «рекорди».

Очільниками цієї галасливої делегації стали Микола Алферов та колишній ватажок угроїдської молоді Любов Андріївна Прокопенко. Позитиву та враженням не було меж!

Накатавшись вдосталь, діти, насичені зимовим позитивом та викачані в сніг, лишили накатані траси до минулого року і подалися обтрушуватись та відігріватись запашним чаєм до  церковної школи.

За час навчання церковна школа встигла стати для дітлахів другою рідною домівкою, яка кожної суботи привітно відчиняє двері своїм галасливим допитливим вихованцям. Закінчувався навчальний день щасливими посмішками і піднесеним настроєм.

Будемо сподіватись, що з милості Господньої традиція катання на санчатах продовжиться наступного року.