На подвір'ї Іллінського храму юрмилися молоді люди, тримаючи в руках букети квітів. На обличчях було ледь помітне хвилювання, здавалося, що вони збираються складати іспит. Це випускники 2003 року духовно-просвітницької школи, яка діє при Храмі, і цього дня вони прийшли на зустріч зі своїм дитинством. 1 червня 2013 року через 10 років школа знову гостинно розкрила перед ними свої двері.

Випуск 2003 року був першим офіційним випуском православної школи, випуском, про який завжди з особливою теплотою в очах згадує настоятель Іллінського храму отець Сергій.

За час свого навчання випускники офіційно отримали трирічну освіту і встигли опанувати Священне Письмо та Богослужіння в Православній церкві, вивчити Основи православної віри (катехізис), ознайомитись з Історією церкви та взяти ази Церковного співу. Їх вчителями були Наталія Григорівна Соляник, Михайло Іванович Букша і настоятель Храму отець Сергій. Фото того часу.

З усіх дванадцяти цього дня їх зібралося вісім. Одних доля лишила в рідному селищі Угроїди, інші закріпилися в місті Суми, хтось подався до Харкова, але їх духовний зв'язок наколи не переривався. В цей день їх дороги знову перетнулися на подвір'ї місцевого храму, зібравши цих молодих людей на зустріч зі своїм дитинством.

З неприховано радістю вчителі зустріли своїх колишніх вихованців. У навчальних класах нинішньої школи на випускників вже чекала фото виставка та виставка їх дитячих робіт: малюнків і творів. Впізнаючи свої мистецькі витвори всі щиро посміхалися.

Продовжилася зустріч екскурсією новобудовами Храму, яку провів його настоятель протоієрей Сергій Зеленський. На сьогодні Храм має дві сучасних класних кімнати, тут є шкільна дошка, тенісний стіл, відео тека фільмів на православну тематику, бібліотека, яка налічує більш ніж 500 екземплярів книг тощо. Колишні учні відверто раділи за нинішніх вихованців, так як тогочасна школа мала далеко не такі умови, які створені тепер.

Тогочасні навчальні заняття відбувались у примітивному приміщенні старої сторожки, яка в зимовий час опалювалось грубкою, але, за словами отця Сергія, ці діти мали найголовніше – велике бажання вчитися. Вони немов губка вбирали в себе все, що чули на уроках, а набуті знання вміло переносили в повсякденне життя; відповідально готувались до іспитів, які влаштовувались посеместрово; співали на клиросі, і, навіть, встигли познайомитися з особливостями справжнього монастирського життя, проживши тиждень в келіях Мовчанського монастиря в м. Путивль. Тому, вчителям було особливо цікаво дізнатися у них, вже дорослих і самостійних людей, що вони винесли для себе зі стін школи, які набуті знання їм допомагають в житті.

Нинішні вихованці духовної школи підготували гостям невеличку вітальну програму та влаштували їм справжній іспит на знання Закону Божого і Основ православної віри. На диво, випускники справилися з завданнями «на відмінно». А потім за чаюванням полилася відверта душевна розмова. Було сказано багато теплих слів, на згадку прийшло багато цікавих моментів з шкільного життя. З палаючим блиском натхнення в очах кожен ділився своїми найяскравішими спогадами, що вкарбувалися в той час в дитячу пам'ять, розповідали про сучасне, задавали своїм наставникам хвилюючі питання, і, звісно, знаходили на них відповіді.

10 років… В порівнянні зі Всесвітом десятиліття – це мить, дивлячись з педагогічної точки зору, 10 років – це курс загальноосвітньої школи, 10 років після закінчення школи – це перший етап самостійного життєвого досвіду. І яким буде цей досвід залежить від того, на чому базуються у людини цінності.

Відрадно, що сучасний світ не змінив переконань цих молодих людей, не зруйнував їх цінностей. Вони трансформують набуті у школі знання на своє сучасне життя, що, в першу чергу, дає їм можливість бути свідомими батьками, здатними виховувати духовно здорове покоління. Ця зустріч залишила в душах, без винятку всіх її учасників теплі і приємні відчуття. Розходились по домівках з надією на нові зустрічі.