«Головне призначення жінки – бути покірною дружиною: порадницею і підтримкою своєму чоловікові, турботливою матір'ю: другом і наставником своїм дітям; жити з глибокою Вірою й щирою молитвою, саме за таких умов досягається цілковите душевне умиротворення»

Народилася Наталія Григорівна 24 червня 1960 року в с. Обмачево Бахмацького району (нині – Батуринський район) Чернігівської області. Філолог за освітою, у 1983 році закінчила Сумський державний педагогічний інститут (нині – університет) за спеціальністю «Російська мова та література» і знайшла свою долю в селищі Угроїди. Тут вона вийшла заміж, виховала двох синів. 15 років свого життя присвятила Наталія Григорівна роботі в дитячому садочку Угроїдського цукрокомбінату, працювала вихователем.

Від природи Господь наділив її бездоганним слухом і голосом, тому вона мистецьки поєднувала своє особисте життя з трудовою та активною громадською діяльністю, співала у заводському хорі.

Наталія Григорівна народилась в країні «майбутнього комунізму» і належить до покоління тих, чию свідомість формували на ідеалах марксизму-ленінізму, тому був час, коли церква була для неї «таємницею за сімома замками». І це не випадково, для школярів того часу вчителі були беззаперечними авторитетами. Наталія Григорівна пригадує, що її вчителька, довідавшись, що вона з бабусею була на Паску в церкві, дуже-дуже кричала. Це викарбувало в дитячій душі навіть страх перед церквою.

Та Господь завжди бачить добре серце і щиру душу. Так сталося, що Наталію Григорівну запросили до церковного хору. Спочатку не свідомо, керуючись лише бажанням співати, вона ходила до храму.

…А потім Господь відкрив Істину… Нині вже більше 15 років Наталія Григорівна душею і серцем з Богом і церквою. Вона – один з ведучих голосів церковного хору, завідувач церковної бібліотеки, вчитель церковної школи.

Служінню Богу і церкві Наталія Григорівна присвятила не одну сторінку свого життя. Саме з її ініціативи були зібрані спогади місцевих мешканців, на основі яких була упорядкована історія Іллінського храму.

У кожного в житті своє покликання, треба лише зрозуміти замисел Господній, де і в чому ти повинен себе знайти, щоб принести найбільшу користь людям. Наталія Григорівна вважає себе щасливою людиною, бо вона знайшла своє покликання, з ніжним блиском в очах вона завжди впевнено говорить : «Я знайшла себе в служінні Богу».